4 червня на базі Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України у с. Ватутіне Харківської області курсанти 1-го курсу факультету цивільного захисту Національного університету цивільного захисту взяли участь у підсумкових практичних заняттях за темою «Руйнування елементів конструкцій вибуховим способом». У реальних умовах майбутні піротехніки отримали чергове «бойове» хрещення. Розпочались заняття проведенням інструктажу із заходів безпеки та правил поводження з вибуховими речовинами і засобами підриву. Наступний етап проходив на двох навчальних місцях. Як зазначив викладач кафедри піротехнічної та спеціальної підготовки університету майор служби цивільного захисту Євген Стецюк, на першому - першокурсники відпрацьовували підрив детонуючим шнуром і вчились в’язати мережі з детонуючого шнура, на другому відповідно перевіряли засоби ініціювання – запалювальні трубки, які випускаються в промисловості для проведення підривних робіт вогневим способом, потім їх самі виготовляли із капсуля детонатора і відрізка вогнепровідного шнура. Кожний із курсантів, зауважив майор Стецюк, протягом практичного заняття повинен був підірвати за допомогою 400 грамів тротилу (вибухової речовини) кожний з елементів конструкцій із дерева, бетону, залізобетону, а також грунт.
Національний університет цивільного захисту України, як зазначив перший проректор з навчальної та методичної роботи полковник служби цивільного захисту Олег Назаров, - єдиний в Україні вищий начальний заклад, що готує спеціалістів зі знешкодження боєприпасів. У цьому році, говорить полковник Назаров, поповнять піротехнічні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій 17 молодих фахівців університету.
З 1 вересня 2008 року кафедра піротехнічної та спеціальної підготовки НУЦЗУ розпочала підготовку майбутніх спеціалістів зі знешкодження боєприпасів. «Як свідчить досвід, - говорить виконуючий обов’язки начальника кафедри підполковник служби цивільного захисту Ігор Толкунов, - до ліквідації надзвичайних ситуацій при зіткненні із вибухонебезпечними предметами активно залучаються піротехнічні підрозділи ДСНС, а в деяких випадках - Міністерства оборони. Саме їм доводиться виконувати бойове завдання щодо очищення території України від вибухонебезпечних предметів. На цей час наша рідна земля «насичена» не тільки «залишками» бойових дій часів Великої Вітчизняної війни, а й має близько 150 арсеналів та баз зберігання вибухонебезпечних предметів. Вочевидь, немає потреби переконувати в актуальності завдання із підготовки спеціалістів зі знешкодження боєприпасів. Щодо практичних завдань першокурсників, то головне для них – вперше подолати психологічний рубіж. Потім, стикаючись із різними надзвичайними ситуаціями, вони стають більш холоднокровними, виконуючи свої безпосередні обов’язки».
Гучні вибухи з навчально-тренувального полігону свідчили про те, що тривають практичні навчання. «Все приходить із практикою, - ділиться своїми враженнями першокурсник факультету цивільного захисту навчального закладу Олег Кукушкін. – До цього у нас була теорія. А на практиці стає трішечки моторошно, дрижать руки. Не так давно бавився піротехнічними засобами: фейєрверками, петардами тощо. Не зважав на небезпеку. Сьогодні відчуваю свою причетність до відповідальної місії – убезпечити життя і зберегти здоров’я людини у разі виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної із виявленням вибухонебезпечних предметів, використанням піротехнічних засобів».
Більше трьох місяців, з 14 квітня до 26 липня, на навчально-тренувальному полігоні Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України майбутні піротехніки університету матимуть змогу випробувати свої професійні здібності щодо дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, виконанні інженерно-технічних заходів при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій різного характеру вибуховим способом. Уже після закінчення першого курсу фахівці-піротехніки матимуть робітничу професію «Сапер (розмінування)».
Сьогодні першокурсники впорались із завданням на «відмінно».

Вікторія Коленко, прес-служба НУЦЗУ, фото - Ігоря Котова, відео - Дар'ї Ахмадуліної