RSS

Новини навчальних закладів

29.11.2010
НУЦЗУ

Практичні психологи Харківщини готуються до проведення Євро-2012

На сьогодні, можна так визначити, Донецьк став своєрідним осередком обміну досвідом між силовими структурами країн міжнародного рівня щодо гарантування громадської безпеки при проведенні великомасштабних спортивних заходів. У Донецькому юридичному інституті проходять час від часу збираються фахівці правопорядку з різних куточків України та спеціалісти з інших країн Такі зустрічі організовуються у рамках проведення Євро-2012, і участь у них беруть в основному фахівці, що мають забезпечувати безпеку (фізичну, психологічну тощо) громадянам при проведенні масових заходів.
Перед науково-дослідною лабораторією екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України стоїть низка найважливіших завдань міністерства щодо гарантування психологічного захисту громадськості та рятувальників у разі виникнення надзвичайної ситуації. Тому представникам уповноваженої структури університету, безумовно, надзвичайно корисно та необхідно спілкуватися з іноземними колегами.
Так, надзвичайно корисним було спілкування із німецькими колегами, які приїжджали до Донецька. Відомо, що в Німеччині ретельно готувалися до проведення у себе чемпіонату світу з футболу у 2006 році. Тож німецький досвід щодо попередження надзвичайних ситуацій під час цього футбольного свята є дуже цінним. Наприклад, деякі спеціалісти вважають, що основним джерелом небезпеки при великому скупченні людей є те місце, де безпосередньо і відбуваються спортивні змагання. «Але, як виявив досвід німецьких колег, - зауважує заступник начальника науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології полковник служби цивільного захисту Віталій Христенко, - потенційно небезпечними місцями для людей в такому випадку є не стадіон, де проходять перегони, а, так би мовити, фан-зони. Їх можна поділити на дві частини. Небезпеку першої, що безпосередньо розташована на стадіоні, гарантує і проводить місцева влада. Там можна передбачити й занадто бурхливі емоції, і вживання алкогольних напоїв тощо. Друга частина – хаотичні фан-зони. Вони виникають тоді, коли вболівальники не потрапили на спортивний захід, а завітали до якогось затишного громадського місця – бару, кафе тощо, господар якого заздалегідь продумав усе: великий телевізійний екран, де транслюватиметься жадана подія, набір емоційно підсилювальних напоїв, аби задовольнити «духовну» потребу в алкогольному супроводженні перегляду. Таке скупчення людей ніким, окрім персоналу установи та господаря, не контролюється. А у них – дещо інші цілі, досвід і методи підтримання порядку.
Стосовно даної ситуації, говорить далі Віталій Христенко, цікаво було почути точку зору начальника психологічної служби землі Баварії у Німеччині Міхаеля Ратцека та його заступника – Гарольда Планка, які проводили заняття із психологами у Донецькому юридичному інституті саме з окресленої тематики. В Німеччині вони проводили цілий комплекс розроблених спеціалізованих занять для своїх служб безпеки. Спочатку було проведено заняття із начальниками управлінь, відомств, організацій, аналогічно до наших начальників ГУ МНСУ в областях, а вже потім – з усіма управлінцями та безпосередніми виконавцями.
Німецькі фахівці вперше побували в Україні і були приємно здивовані тим відповідальним ставленням до проведення організаційних заходів, у тому числі й до психологічного забезпечення. Як зазначає Віталій Христенко, звичайно, в таких ситуаціях спеціалісти повинні працювати у тісному контакті із психологами інших силових структур. Будь-які випадки, пов’язані з порушенням громадського порядку з елементами злочинної діяльності (крадіжками, шахрайством), - це в першу чергу робота правоохоронних органів та їх психологів. Ми повинні з ними співпрацювати. Спочатку слід передбачити розвиток якихось негативних наслідків або конструктивних особливостей ситуації. У нас є певна спеціальна розробка, яку в подальшому ми плануємо широко застосувати. Це моделювання поведінки великого скупчення людей у будівлях різноманітної архітектурної структури. Наприклад, люди, перебуваючи у спокійному стані, рухаються у приміщенні одним маршрутом. А якщо виникає надзвичайна ситуація, більшість із них починає панікувати, їх охоплюють сильні емоції, тому поведінка змінюється. Від цього залежить основне – чи зможуть люди вчасно залишити приміщення, правильно вийти через вихідні конструкції. На великому стадіоні є певні таблички, де стрілочками вказані шляхи евакуації. Таким чином, за лічені хвилини можна залишити небезпечну зону. А фан-зони, де встановлюється великий екран, зазвичай, огороджені. Як же вболівальникам швидше покинути таке небезпечне місце? Тут люди перебувають у вирі найсильніших емоційних переживань від матчу, а ще й, можливо, під впливом алкоголю. Вони із життєрадісних та добродушних можуть перетворитись на «масу» людей, яка «змітатиме» все на своєму шляху, навіть своїх же товаришів. У даному випадку задача психолога – передбачити таку ситуацію, поведінку людей, аби вони могли благополучно залишити фан-зону. На жаль, де б не виникла надзвичайна ситуація, вона завжди пов’язана із негативними емоціями, з почуттям втрати, горем. Якщо вчасно не втрутитися, не проконтролювати її, то наслідки можуть призвести до психологічних розладів людини, захворювань нервової системи. У перші хвилини після непередбачуваної ситуації екстремальний психолог допомагає уникнути подальшого розвитку негативних розладів, основний опір робиться на постраждале населення, а потім подається психологічна допомога працівникам МНС. Цікавлюсь у Віталія Євгеновича, чи можна сконструювати якийсь єдиний алгоритм психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях?
«Таких алгоритмів, - відповідає він, - не існує, бо кожна людина – певний індивідум. Усі люди різні. До того ж людина перебуває у різних емоційних станах, настрій у неї не може бути однаковим, наприклад, протягом кількох годин. Практичний психолог допомагає людині, аж ніяк не змінює її.
Коли приїжджає велика кількість фанів та гостей із різних куточків планети, як потрібно реагувати, адже менталітет у всіх різний?
«Пан Ратуск на своїх заняттях, - говорить Віталій Євгенович, - ділився досвідом з цього приводу. Приїжджаючи до незнайомої країни, гості передусім зустрічаються із представниками правоохоронних органів – з людьми у формі. І якщо поведінка останніх буде некоректною, може виникнути почуття недружелюбності. Так, у Німеччині, під час проведення великомасштабного заходу, фани намагались не тільки зняти головний убір з поліцейського, а й виявляли бажання заговорити з ним, сфотографуватись, навіть намагалися зняти з нього головний убір. Деякі представники силових структур починали поводити себе по-різному: виникали непередбачувані психологічні напруженості. Подібна ситуація може вининкути при зустрічі із рятувальниками МНС. Фани можуть попросити одягти, наприклад, бойовку, розгорнути пожежний рукав, залізти на пожежну машину, аби сфотографуватись, тощо. І підрозділи МНС повинні бути до цього психологічно готовими, аби не відштовхнути, не нашкодити. Адже в даному випадку ми імідж країни. Гостей вабить новизна, вони приїжджають за кордон, аби почерпнути щось корисне, наповнитись позитивною енергією, отримати нову інформацію. І тут господарі приймаючої країни повинні поводити себе тактовно та коректно. Саме над цим і працюють практичні психологи нашої лабораторії сьогодні».

Вікторія Коленко, прес-служба Національного університету цивільного захисту МНС

 

http://nuczu.edu.ua

Повернутися до списку новин

Ваш коментар:

Нажаль, ми вимушені використовувати захист від спаму. Якщо код нерозбірливий, перевантажте малюнок.

antispam

Відправити

Календар новин

Ви можете переглянути новини за вибраний рік та місяць.

Відправити

Новини закладів освіти та наукових установ

Виберіть одне з посилань для пере­гля­ду новин від кожного начального за­кладу окремо.