Духовність залишається навіть після того, коли нічого не залишається…
4 грудня відбулося розширене засідання наукового товариства курсантів і студентів кафедри мовної підготовки Національного університету цивільного захисту України «Сковородинівські читання». Учасниками наукового зібрання стали вчені та фахівці харківських вишів і наукові співробітники Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди. Як відомо, 3 грудня виповнилось 290 років з дня народження титульного національного філософа, просвітителя, педагога, славнозвісного поета та байкаря Григорія Савича Сковороди. Саме його творчий доробок, філософські погляди і стали основою досліджень молодих науковців кафедри мовної підготовки НУЦЗУ. Виступаючи перед науковим зібранням, проректор з наукової роботи навчального закладу полковник служби ЦЗ Володимир Андронов зазначив: «Надзвичайно важливим для курсантів і студентів технічного вишу є наукові дослідження, що сприяють не тільки інтелектуальному, а й духовному розвиткові сучасної молоді, розширенню світоглядних позицій. Через науку – до духовності – саме так можна визначити лейтмотив розширеного засідання. Наука повинна працювати на людину, наукові надбання повинні служити її духовному насиченню».
Уперше учасниками наукового заходу стали другокурсники відділення міжнародних зв’язків та підготовки іноземних громадян навчального закладу. Представники Республіки Азербайджан представили своє бачення творів Сковороди та провели паралелі з відомими азербайджанськими філософами – Нізамі і Фаталі Ахундова. «Мене глибоко вразили моральні настанови Григорія Савича. – зауважив Ісмаїл Гусейнов. – Віра, духовність і свобода – основні аспекти творчості українських та азербайджанських поетів».
На розширеному засіданні заслухано доповіді про творчий доробок Великого філософа, використано презентації власних бачень курсантів і студентів наукового товариства сковородинівських ідей та настанов, аспектів буття, продекламовано байки відомого поета, презентовано його афоризми, а також родзинкою заходу стало уявне інтерв’ю з письменником, проінсценоване групою дослідників. Наукові співробітники музею провели інтерактивний захід з учасниками наукового товариства – хто для них Сковорода? Заступник директора літературно-меморіального комплексу Олена Рибка подякувала за багаторічну співпрацю представникам НУЦЗУ і була вражена непідробною зацікавленістю та науковою ерудицією молодих вчених. «У сковородинівських творах, філософії, поглядах, - підсумувала завідувач кафедри мовної підготовки Ірина Богданова, - кожен із присутніх на заході знайшов свого «сковороду» і відкрив для себе глибини мудрості Великої людини».
Захід пройшов у теплій, доброзичливій атмосфері.
І справді, сковородинівська ідея «сродної праці», як нікому, близька рятувальникам, які обрали і навчаються нелегкій і благородній професії за покликанням серця.

Вікторія Коленко, прес-служба НУЦЗУ, фото – Ігоря Котова