Інспектували перебіг стажування студентів-екологів особисто проректор із наукової роботи НУЦЗУ Володимир Андронов і декан факультету техногенно-екологічної безпеки Олександр Метельов. Полковник Андронов узяв на себе місію гіда і іміджмейкера під час роботи ЗМІ на навчальних місцях екологів. Науковці Національного університету цивільного захисту та лісівничої галузі України досліджують екологічний стан річки Сіверський Донець та флори Чугуївщини. 11 червня викладчі кафедри охорони праці та техногенно-екологічної безпеки  продемонстрували представникам ЗМІ методи наукових досліджень. Журналісти дізнались про  застосування під час екологічних досліджень унікального приладу – перископічної артилерійської бусолі ПАБ-2А, за допомогою якого здійснюється орієнтування на місцевості і йде прогнозування ступеня небезпеки розвитку надзвичайної ситуації. Доцент кафедри охорони праці та техногенно-екологічної безпеки НУЦЗУ Сергій Артем’єв розповів, що студенти за допомогою бусолі визначають дирекціоні кути, магнітні азимути, здійснюється орієнтування за напрямками сторін світу, проводять топогеодезичну прив’язку на місцевості. «На підставі проведених розрахунків в подальшому складаються картки топогеодезичної прив’язки та схеми орієнтирів прилеглої місцевості. У нічних умовах можливо орієнтування за допомогою азимутальної насадки бусолі з використанням небесних світил», - зауважив науковець. Під час практичних занять була змодельована надзвичайна ситуація із елементами задимлення території. Після виникнення надзвичайної ситуації за допомогою перископічної артилерійської бусолі студенти-екологи визначали напрямок руху первинної забруднюючої хмари, визначається довжина просування хмари та в цілому площина місцевості забруднення. Результати проведених вимірювань в подальшому відображаються на топографічній карті, що дає можливість подальшого прогнозування ступеня небезпеки розвитку надзвичайної ситуації.

Без перебільшення можна сказати, що подією для всіх присутніх на практичних заняттях екологів стало знайомство із Володимиром Пантелеймоновичем Вороном, завідувачем лабораторії екології лісу, Членом-кореспондентом Лісівничої АНУ, старшим науковим співробітником, кандидатом сільськогосподарських наук. Науковець навчав молодь тонкощам   «всієї правди» про ліс, а сухостій може не загрожувати людям за умови вчасного його знешкодження. Користуються фахівці  спеціальним інструментом -  буравом. Винаходу майже століття, а він і досі служить. «Сухостій наявна загроза життю та майну – це не одноразово доводили шквальні вітри у Харкові та області. Особливо небезпечним з дерев є тополя. Для міста це незамінна деревина, оскільки добре очищує мегаполіс від вихлопів, втім надто небезпечна. Вік її недовгий. Сорок років і тополя сохне, тож при будь-якому пориві вітру зможе стати смертельно небезпечною», - підкреслив Володимир Ворон. Науковці мають свій спосіб моніторингу сухостою, аби не вирубувати дерева без межі. Віковий бурав вже 100 років як винайдений і успішно використовується за кордоном. Коштує він 100 доларів, кажуть науковці, а у використанні вельми простий. Бурав вкручують у ствовбур дерева і по срізу з’ясовують – стоятиме рослина чи піде на дрова. У який спосіб дерева перевіряють у місті науковці чомусь не знають. На прктичних заняттях вони вчили студендів-екологів на практиці застосовувати прилад. Окрім цього,  вихованці НУЦЗУ  вчилися розпізнавати якість рослин та грунту. Селище Фігуровка за екологічними показниками від будь-якого мегаполісу  суттєво відрізняється. Довкілля в акваторії Сіверського Донця екологи визнають чистим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лариса Кошеварова

Фото – Ігор Котов

Національний університет цивільного захисту України