Нещодавно делегація з числа представників Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України (м. Черкаси) у складі проректора академії – декана факультету цивільного захисту та техногенної безпеки Тетяни Нікітіної, начальника ад’юнктури майора служби цивільного захисту Анатолія Каплі, представників ради курсантського та студентського самоврядування, курсантів 4 курсу Олени Борсук, Олександра Салютіна та курсанта 3 курсу Олександра Тикви провідала батьків Героя Радянського Союзу, Кавалера Почесної відзнаки Президента України – зірки «За мужність», лейтенанта внутрішньої служби Володимира Правика.
    Володимир Павлович Правик народився 13 червня 1962 року в місті Чорнобиль Київської області. Після завершення у 1982 році навчання в Черкаському пожежно-технічному училищі (нині – Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України) працював начальником караулу 2-ї воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому з охорони Чорнобильської АЕС. В ніч на 26 квітня 1986 року разом зі своїм пожежним караулом Володимир Правик першим розпочав роботи з ліквідації аварії, що сталася внаслідок вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Під час гасіння пожежі він отримав високу дозу опромінення і був відправлений на лікування до 6-ї клінічної лікарні м. Москви, де помер 11 травня 1986 року. Похований у Москві на Митинському кладовищі.
    Батьки Володимира Правика – Павло Опанасович та Наталія Іванівна Правики нині живуть на околиці м. Ірпінь Київської області. Їх найцінніші скарби – особисті речі, документи, нагороди та фотокартки загиблого сина.
    2 лютого Правики радо зустрічали гостей із Черкас, які приїхали до них з подарунками та вітаннями від особового складу навчального закладу, де колись навчався їхній син.
    «У спілкуванні з Павлом Опанасовичем та Наталією Іванівною ми зрозуміли, що їх син був такою прекрасною людиною насамперед тому, що виріс у родині, де на першому місці стоять такі людські цінності, як порядність, взаємоповага, відповідальність, любов до Батьківщини та до своєї родини, – розповідає Олександр Салютін. – Під час розмови ми дізналися багато нового про страшні події весни 1986 року, про самого Володимира Правика та про інших Героїв-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, чиє почесне ім’я нині носить наш навчальний заклад. У свою чергу Наталія Іванівна та Павло Опанасович просили нас розповісти про сьогоднішнє життя академії.
    Час відвідин пролетів дуже швидко. Ми поверталися до Черкас переповнені приємними враженнями від спілкування та з твердим переконанням, що подвиг Володимира Правика та інших Героїв Чорнобиля назавжди залишиться взірцем вірності службовому обов’язку та самопожертви в ім’я інших людей».

Голова ради курсантського
та студентського самоврядування АПБ
старший сержант служби цивільного захисту
Олена Борсук