Під час тре­ну­валь­них сход­жень гру­пою аль­пі­ніс­тів (фото 1) вер­ши­на­ми Ук­ра­їно-Ру­мунсь­ких Кар­пат од­ним із учас­ни­ків бу­ла вик­ла­дач Львівсь­ко­го державного університету безпеки життєдіяльності Гри­цюк М.Ю. Не­ве­лич­ка ман­дрів­ка те­ре­на­ми Мар­ма­рось­ко­го гірсь­ко­го ма­си­ву про­хо­ди­ла з 31.10.10 по 4.11.10 р., внас­лі­док чо­го учас­ни­ки по­хо­ду не тіль­ки успішно пройшли тренування, але й зро­би­ли чу­до­вий вне­сок у фо­то­га­ле­рею осін­ніх Кар­пат (фо­то 2).

Ос­нов­на час­ти­на давньо­го Мар­ма­рось­ко­го ма­си­ву належить Ру­му­нії. В Ук­ра­їні ж зна­хо­дить­ся тіль­ки не­ве­ли­ка ді­лян­ка ма­си­ву, яку тут ще на­зи­ва­ють Гу­цульсь­ки­ми Аль­па­ми. Наш мар­шрут, про­тяж­ніс­тю 50 км, про­хо­див хреб­том Ман­деш, ви­со­тою 1300‑1500 м, г. Бер­ле­баш­ка-1734 м (фо­то 5), г. Пет­ро­сул-1784 м (фо­то 6), г. Мармароський вершник-1850 м (фото 7) і г. Піп Іван Мар­ма­рось­кий (фо­то 8). Го­ра Піп Іван роз­та­шо­ва­на на кор­до­ні між дер­жа­ва­ми, не­пов­тор­на ске­ляс­та вер­ши­на якої становить 1936 м. Хто по­бу­вав на ній за хо­ро­шої ви­ди­мос­ті, то мав мож­ли­вість по­ба­чи­ти практично усі найви­щі вер­ши­ни Ру­мунсь­ких гір (фото 9-10), а та­кож м. Ра­хів, який сві­тить­ся бар­вис­ти­ми вог­ня­ми вно­чі, тоб­то не­од­мін­но мрі­яти­ме прийти сю­ди ще раз, щоб по­ба­чи­ти кра­со­ту цих гір.

Важ­ко пе­ре­да­ти сло­ва­ми усі свої вра­жен­ня та по­зи­тив­ні емо­ції від по­ба­че­но­го, а у фо­то­се­сі­ях тіль­ки очима учасника походу можна частково ві­доб­ра­зи­ти усю ту кра­су ча­рів­но­го краєвиду Мар­ма­ро­шів! Хо­ча за всі­ма прог­но­за­ми лис­то­па­до­вої по­го­ди мандрівники очі­ку­ва­ли су­во­ре по­хо­ло­дан­ня, силь­ні віт­ри, осін­ні до­щі, мож­ли­во на­віть зі сні­гом, ту­ман, нульо­ва ви­ди­мість, але хі­ба це може завадити бажанню і, тим паче, можливостям бувалих у різних набагато складніших походах. Ад­же потрапити на яс­кра­ве, хо­ча і не га­ря­че, сон­це, си­ню­ва­те не­бо з прек­рас­ною про­зо­рою ви­ди­міс­тю аж до Ру­мунсь­ких Кар­пат, приємну с­ві­жу про­хо­ло­ду, дивовижні світанки та заходи сонця (фото 11) і неймо­вір­ні бар­ви зо­ло­тистої осе­ні мало кому вдається! І нам дійсно не­ви­мов­но поталанило з мандрівкою і чудовою погодою, не дивлячись на те, що в Карпатах вже встиг­ла по­бу­ва­ти зи­ма і за­ли­ши­ти за со­бою тон­кий пок­рив сні­гу на схи­лах гір. Тож тре­ну­ван­ня пройшло ус­піш­но, но­ві враження і деякі на­ви­ки отримано, дорогою назад плануємо наступні тренування вже в зимових Карпатах, подальшими учасниками яких неодмінно будуть і представники Львівського ДУ БЖД.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гри­цюк М.Ю., вик­ла­дач ка­фед­ри ІТ­таТС, аль­пі­ніст