Науковці Львівського державного університету безпеки життєдіяльності під керівництвом доктора технічних наук, професора Михайла Семерака проаналізували стан пожежної безпеки Рівненської АЕС та запропонували ряд заходів щодо покращення рівня безпеки. Науковці здійснили статистичний аналіз пожежної безпеки машинного залу енергоблоку №1 під час виникнення пожежі з викидом водню із корпусу турбогенератора та моделювання пожежі за найнесприятливіших умов з визначенням впливу температури на металоконструкції перекриття.
Найбільшу небезпеку в машинних залах АЕС становить водень, який використовується для охолодження турбогенератора. На основі аналізу пожеж в машинних залах АЕС та ТЕЦ встановлено, що така вогненебезпечна речовина як водень, створює велике пожежне навантаження. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що з 1993 року виконано ряд заходів по підвищенню вогнестійкості металоконструкцій машзалів, що дозволило суттєво підвищити їх пожежну безпеку. В роботі показано, що вогнезахисні фарби нанесені на металоконструкції перекриття суттєво підвищують їх стійкість. Це підтверджено математичним моделюванням процесу горіння водню та на його основі встановленими температурами. На підставі таких даних можна рекомендувати збільшити час скиду водню з 20 секунд до більшого часу.
В даній роботі оцінюється пожежна безпека машинного залу енергоблоку АЕС з ВВЕР-440/213 при пожежі з виходом водню із корпуса турбогенератора. В якості конкретного прикладу розглядається енергоблок №1 Рівненської АЕС.
На рівень пожежної небезпеки АЕС багато в чому впливають такі фактори як проектні помилки, будівельні недоробки, прорахунки в процесі експлуатації, надійність систем пожежної автоматики, рівень профілактичної роботи пожежних об’єктових підрозділів.
Пожежна небезпека виробництва значною мірою залежить від конструктивних особливостей використовуваного устаткування, від складності виробничих установок, які часто представляють собою компактні споруди великої висоти зі складними системами контрольно-вимірювальних приладів і автоматики.
Унікальність пожежної небезпеки АЕС визначається двома факторами:
- атомний реактор є надзвичайно незахищеним при пожежі (навіть незначна пожежа може привести до неконтрольованого виходу радіоактивних матеріалів в атмосферу);
- контакт з водою для деяких матеріалів, що розщеплюються може не лише посилити горіння, а й призвести до катастрофічних наслідків.
Вельми пожежонебезпечними приміщеннями, в яких можливе аварійне надходження водню і його запалювання, є приміщення реакторного відділення, машинної зали, електролізних і акумуляторних.
Водень на АЕС з'являється як результат нормального або аварійного функціонування ядерного енергоджерела і його неконтрольовані витоки або згоряння пов'язані з ускладненням радіаційної обстановки, а у випадках силових впливів при вибухах – з можливістю пошкодження обладнання та приміщень електростанції.
Так горіння водню може зіграти вирішальну роль у руйнуванні або прискоренні руйнування захисної оболонки при аварії, пов'язаній з розривом головного циркуляційного трубопроводу реактора, а також при аварії з повною втратою пристроїв безпеки.
У представленій роботі проаналізовані вимоги нормативних документів чинних у даний час і актуалізовані заходи щодо зниження пожежної небезпеки машинних залів АЕС.

Михайло Семерак,
Доктор технічних наук, професор