RSS

Новини навчальних закладів

07.06.2006
НУЦЗУ

Трирічний Максим Василенко у майбутньому збирається бути рятівником

Зі слів мами Любові Василенко, Максим росте енергійним та допитливим. Він із цікавістю слухає мамині розповіді про добро і зло, де завжди перемагає тільки добро...Саме такою, доброю і зворушливою, була зустріч маленького хлопчика Максима Василенка та Сергія Кірєєва, випускника Університету цивільного захисту України, а невдовзі – майбутнього молодого спеціаліста.

Позаду розподіл, вже знає він, де буде продовжувати подальшу службу. Покине Харків, але назавжди в пам’яті залишаться спогади про навчання, однокурсників, „батька” курсу, стажування, про ті надзвичайні події, де пізнав відчуття страху, відчайдушності, мужності, рішучості. Незвичайне знайомство маленького Максима та Сергія відбулося два роки тому. Причому в досить складній та небезпечній обстановці. І, напевне, триватиме дуже довго.

Це був звичайний виїзд на пожежу. Черговий караул самостійної державної пожежної частини № 11 близько третьої години ночі виїхав на місце виклику по вулиці Танкопія, 32. В одному із під’їздів будинку було повно їдкого диму, що оповив сходову клітину, а в повітрі літали частки каучуку. Із балкона 5-го поверху кричала жінка, благаючи допомоги. Саме тієї ночі Сергій, курсант 3 курсу факультету наглядово-профілактичної діяльності тоді – Академії цивільного захисту України, перебував на стажуванні у цій пожежній частині. Ні на хвилину не вагаючись, курсант Кірєєв кинувся на допомогу жінці. Зайшовши до квартири, де було сильне задимлення, він заспокоїв молоду матір та взяв на руки одинадцятимісячного Максимка. Загорнувши хлопчика у ковдру, Сергій виніс його із небезпечної зони. Слідом за ним йшла вдячна мати...

Сьогодні вони поруч...Хвилююча і радісна мить зустрічі...Рятівник і врятований...Сергій перед від’їздом на подальше місце служби захотів провідати маленького Максима, якому, можливо, дав друге народження. Хлопчик ще не розуміє всього того, що сталося і чому до нього приїхав статний „дядя” у формі, із блискучою шпилькою, бо ще малий, не усвідомлює.. Тому із цікавістю розглядає форму та берет Сергія, довірливо зазираючи в очі. Та й цукерки, подаровані курсантом, виявились дуже смачними. Зворушлива мати не може приховати схвильованість: „Я дуже вдячна Сергієві за його рішучість та відважність, за те, що не розгубився в надзвичайній ситуації, за врятоване життя мого маленького сина. Хочеться, щоби у нього в житті склалося все якнайкращим чином. Як виросте Максим, я розповім йому, що Сергій майже його хрещений батько. Хочеться побажати йому щастя та подальших успіхів у його небезпечній і благородній професії”.

 Мабуть, неспроста цей молодий, скромний на вигляд чоловік, з блакитними очима, обрав одну із найскладніших, але найблагородніших професій – рятування життя і здоров’я людей від вогню та наслідків надзвичайних ситуацій. Мешканець міста Гадяча Полтавської області, Сергій Кірєєв, як стверджує він сам, пішов батьківською стежкою. Голова його сім’ї на сьогодні працює старшим інспектором СДПЧ-23. „Змалку, - ділиться Сергій, - я був знайомий із професією батька, бо іноді бував у нього на роботі, тому ще тоді усвідомив всі труднощі та небезпеку цієї професії”.

Можливо, це родинна династія, але він стверджує, що це – поклик серця.

Коленко В.В., нач. сектора зв’язків з громадськістю та ЗМІ

http://nuczu.edu.ua

Повернутися до списку новин

Календар новин

Ви можете переглянути новини за вибраний рік та місяць.

Відправити

Новини закладів освіти та наукових установ

Виберіть одне з посилань для пере­гля­ду новин від кожного начального за­кладу окремо.