Щорічно влітку альпіністські клуби багатьох міст України, в тому числі і Львова, для закріплення знань та навиків, отриманих внаслідок постійних тренувань в Українських Карпатах і Кримських горах, на скалелазних стендах та природних скелях, організовують дещо складніші тренувальні виїзди у так звані "високі гори". Цього року альпіністи, охочі випробувати себе і застосувати набуті вміння, а також здобути більш практичний досвід використання альпіністського спорядження для сходжень у високих і скелястих горах, вирушили у сонячну та привітну Грузію, зокрема, у високогірний район масиву гори Казбек (фото 1,2). Серед учасників збору була і представник Львівського ДУ БЖД – викладач Мар'яна Грицюк, для якої це вже четверта подорож теренами Великого Кавказу.
Своїми могутніми хребтами Кавказ простягнувся від теплих берегів Чорного моря до каламутного Каспію. У високогір'я Грузії збираються в літні місяці тисячі шанувальників активного відпочинку. Йдуть, озброєні сталевими кішками і льодорубами, переможці вершин – альпіністи, йдуть прихильники гірських річок і скромних висот – гірські туристи, а найчастіше приїжджають просто відпочивальники, мета яких – помилуватися гірськими краєвидами. Але важко назвати вершину в Грузії, та мабуть і на всьому Кавказі, популярнішу і більш відвідувану альпіністами, ніж двовершинний вулкан Казбек. Лише г. Ельбрус (5642 м), найвища кавказька вершина, прирівнюється славою з Казбеком (5043 м), хоча останній і займає лише п'яте місце серед інших високих вершин Кавказу.
Ущелини Казбекського району популярні завдяки Військово-грузинській дорозі (фото 3), яка вражає своєю красою і водночас небезпекою, адже з одного боку дороги нависають громіздкі скельні виступи, а з іншого - глибока річкова прірва. Значні вертикальні підйоми Великого Кавказу супроводжувалися посиленою вулканічною діяльністю, коли розплавлена магма з надр землі проривалася лініями розлому земної кори і виливалася на поверхню потоками лави. У Казбекському районі в багатьох місцях можна спостерігати застиглі потоки червоної, рожевої та сірої лави, різної за часом виверження і за своїм хімічним складом.
Навчально-тренувальний вишкіл теренами Казбекського масиву тривав з 20 липня по 20 серпня 2011 року, внаслідок чого альпіністи не тільки успішно здійснили сходження на заплановані вершини, але й досхочу намилувалися неймовірно чудовими, контрастними як для літа краєвидами (фото 4-5).
Кількаденні мандрівки в гори здійснювались від базового табору, який було розташовано у с. Степанцмінда (фото 6). В горах наметове містечко було розкладено на висоті 3600 м (фото 7). Протягом перебування в гірському районі, альпіністи успішно пройшли льодово-сніжні програми (фото 8-9), здійснили сходження на кілька вершин різної категорії складності, а саме г. Орцвері 4258 м, 1 Б к.с. (фото 10-12), г. Електроцинк 4278 м, 2 А к.с. (фото 13-14), перевал Одинадцяти 4386 м, 2 Б к.с. (фото 15), г. Казбек 5043 м, 2 А к.с. (фото 16-19). Крім альпіністської програми, мандрівники побували в кількох цікавих місцях, а саме споглядали за вільним польотом води з потужних водоспадів (фото 20), милувались красою кришталево чистих високогірних озер (фото 21-22), завітали у столицю Грузії – стародавнє місто Тбілісі (фото 23).
Від побачених казкових краєвидів, від пройдених кілометрів гірськими стежками, від лазіння складними льодовиками отримано задоволення, яке ще довго залишатиме шлейф вражаючих спогадів. Не зважаючи на те, що на була середина літа, на високогір'ї ми відчули справжній подих зими, що надавало ще більшої пікантності літньому відпочинку. Ностальгія вже прокрадалась до нас, як тільки ми виїхали за межі Кавказьких гір. Тож попереду постійні тренування, але вже в наших рідних Карпатах і посилена підготовка до Кавказький гір на наступний рік.

М.Ю. Грицюк, викладач кафедри ІТТС, альпініст