Начальник кафедри хімії і процесів горіння Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України (м. Черкаси), кандидат хімічних наук, доцент, полковник служби цивільного захисту Віталіна Кукуєва взяла участь в роботі Українсько-німецького симпозіуму з фізики і хімії наноструктур та нанобіотехнології, який проходив на початку вересня на базі оздоровчо-спортивного комплексу Київського національного університету імені Тараса Шевченка у селі Береговому АР Крим.
Черкаський науковець виступила на симпозіумі з доповіддю «Modelling of nanostructures on the silica surface».
    Варто зазначити, що престижне міжнародне зібрання було організоване фізичним та біологічним факультетами Київського національного університету імені Тараса Шевченка за фінансової підтримки НАН України, STCU (Український науково-технологічний центр) та німецьких наукових фундацій BMBF (Федеральне міністерство освіти і наукових досліджень ФРН) і DFG (Німецьке дослідницьке товариство). У ньому брали участь близько 170 науковців з різних університетів та академічних інститутів України, Німеччини, Литви, Росії та Республіки Білорусь. Приємно, що значна частина з них – молоді науковці, аспіранти та студенти.
    Як зазначає у своїй статті «Партнерство заради науки і освіти» професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова наукового комітету симпозіуму Юрій Прилуцький, поняття «нанометр» (одна мільярдна частина метра), «наноструктури» та «нанотехнології» все більше цікавлять науковців, «нанонауки, які виникли на стику фізики, хімії, біології та медицини, стрімко розвиваються та обіцяють значний якісний прорив у всіх сферах людського життя».
    Протягом останніх одинадцяти років викладачі та науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка у тісному співробітництві з німецькими вченими з Технічного університету Ілменау проводять унікальні дослідження в галузі синтезу та вивчення фундаментальних фізико-хімічних властивостей і біоактивності нових нановуглецевих матеріалів на основі фулеренів, нанотрубок і графену з метою їх практичного застосування в електроніці та біомедицині.
    В рамках двосторонніх українсько-німецьких проектів, які започаткували BMBF, DFG, STCU і NATO (Північно-атлантична організація), створені високоефективні елементи захисних екранів від електромагнітного опромінення та спінтроніки; в науково-освітньому Українсько-німецькому центрі з нанобіотехнологій розроблена і запатентована технологія використання фулереновмісних нанокомпозитів і багатостінних вуглецевих нанотрубок у лікуванні злоякісних пухлин, а також у противірусній терапії – як противірусних засобів проти укусів комарів.

    У період співпраці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Технічного університету Ілменау німецькі колеги допомогли українським науковцям придбати сучасне обладнання для оптичних і магнітних вимірювань, пакети розрахункових програм, матеріали та реактиви. Це сприяло поліпшенню експериментальної бази та отриманню оригінальних наукових результатів з фізики, хімії та біотехнології нановуглецю. Всі вони були опубліковані в понад сотні спільних з німецькими науковцями статей у міжнародних журналах з високим імпакт-фактором та представлені на багатьох міжнародних конференціях, у тому числі, і на спільно започаткованому Українсько-німецькому симпозіумі з нанонаук і нанотехнологій, який вперше відбувся у 2006 році у м. Києві, у 2008 році – в Ессені. І вже втретє – цього року у Криму.
Отже, саме обговоренню результатів наукових пошуків у галузі синтезу наноструктур, дослідження їх фізико-хімічних властивостей та біосумісності, обговоренню їх практичного використання, а також обміну знаннями та творчими ідеями, розширенню та налагодженню наукових зв’язків був присвячений третій Українсько-німецький симпозіум з фізики та хімії наноструктур та нанобіотехнології.
    Всі наукові доповіді українських та закордонних фахівців (більшість з них ґрунтується на спільних дослідженнях українських та німецьких вчених), що прозвучали на симпозіумі, були змістовними і цікавими. А кращі – удостоєні дипломів та цінних нагород.
    «Швидко промайнув час престижного наукового зібрання. Підсумовуючи його результати, можна з упевненістю сказати, що нано – саме той вимір, який відкриває перед ученими надмалий світ для надвеликого поля досліджень та надвеликих сподівань суспільства», – констатує Юрій Прилуцький у своїй статті «Партнерство заради науки і освіти». Важко з ним не погодитися!

На фото: доповідь робить кандидат хімічних наук, доцент, полковник служби цивільного захисту Віталіна Кукуєва.


Світлана Єренкова,
за матеріалами, наданими начальником кафедри хімії і процесів горіння АПБ полковником служби цивільного захисту Віталіною Кукуєвою