Вони бачили людське горе, та допомогали його позбутися. Понад триста екстримальних психологів з дванадцяти країн світу сьогодні завітали до Харкова. Вони поділилися своїми напрацюваннями в роботі.
Ігор Бескровний кореспондент
-Допомогти людині психологічно в надзвичайній ситуації. Сьогодні до Першої столиці на міжнародну конференції з екстремальної психології завітали провідні фахівці з дванадцяти країн світу.
Аварії, пожежі, повені та теракти. Незважаючи на складні обставини їм доводитися там працювати - допомагати людям у надзвичайних ситуаціях. У різних країнах світу. Серед учасників конференції психолог- рятувальник з Латвії Ілона Лецко. Вона працює за фахом вже як тридцять років. Розповідає, ситуації бувають такі, що психологічно і самому складно, але людей все одно потрібно рятувати. Останній випадок - обвалення даху супермаркету "Максима" в Ризі. Трагедія забрала понад півсотні життів, у тому числі і її колег - рятувальників.
Після трагедії жінка допомагала відновитися психологічно дружині свого співробітника - рятувальника, який загинув.
Ілона Лецко психолог-рятувальник (Латвія)
-Я после этого случая поняла, что легче работать с людьми, поддерживать людей, когда люди чужие, так можно сказать. Но когда это всё рядом своё, близкое, то там не возможно не пролить слёзы, это просто невозможно.
Про складності роботи розповідає і психолог-рятувальник Олена Рафальська з Білорусії. У їх державі після теракту в мінському метрополітені з'явилося спеціальний центр кризової психологічної допомоги. Тоді у трагедії загинуло п'ятнадцять чоловік, понад двохстам знадобилася психологічна допомога.
Подібних шокових ситуацій трапляється досить багато. І в кожній необхідно впоратися зі своїми почуттями і допомогти людині, каже Олена. Один із останніх - загибель двадцяти п'ятирічного рятувальника. Він розбився в автокатострофі.
Олена Рафальська психолог-рятувальник (Білорусь)
-Тяжело было работать с семьёй, семья не принимала его смерть и поэтому так к сожалению сложилось, что психологи оказались самыми близкими родственниками на этом мероприятиии поддерживали и отца, мать и сестру, брата. Если мы видим, что это какая-то истирическая реакция, она может быть заразная, то её следует прекратить, если мы видим, что человек плачет значит мы считаем, что это однин из оптимальных выходов из ситуации и страемся не мешать. Если мы видим, что человек агрессивен, мы подключаемся под него - включаем свои модальности, пристройки по дыханию.
Не мало емоцій залишилося і у харків'янки психолога-рятувальника Світлани Лебедєвої після вибуху будинку в Дніпропетровську. Жінка розповідає, люди, які кричали під завалами та просили про допомогу їй досі сняться.
В результаті трагедії загинуло двадцять три людини, десятки лишилися без даху над головою. Тоді, Світлана, допомогла психологічно побороти горе не одній родині.
Світлана Лебедєва психолог-рятувальник (Харків)
-Конечно, каждый психолог проработав в чрезвычайной ситуации всё помнит - первого пострадавшего, родственников, помнит всю ситуацию и это он будет помнить всю жизнь. С кем работат, как работал поминутно помнит этого невозможно забыть. Поэтому помимо психологии должна быть человечность, но уровень импатии у него должен быть наиболее высоким.
Всіма своїми напрацюваннями у сфері екстремальної психології учасники конференції сьогодні поділилися зі своїми колегами. Завтра від теорії перейдуть до практики. Проведуть майстер-класи з надання допомоги.
Журналист Игорь Бескровный
ТРК «7 канал», Программа «Харьковские известия», 28.11 13