Концерт лауреата міжнародних конкурсів, автора і виконавця В'ячеслава Купрієнко став творчим подарунком курсантам та студентам училища. Пісні про «Афганську війну», про учасників Майдану та захисників України на сході держави залишаться в пам’яті присутніх назавжди, адже вони написані від душі. Як розповів В'ячеслав про свій життєвий шлях та творчий шлях – «…Потім був Афган і була перша пісня «8 грудня», пам'яті Льоші Трофимова. Потім ще кілька ... І тиша на 7-8 років. Пісні вже не вміщалися в квадратуру маленької кухні і вимагали розширення акустичного простору і глядацької уваги. Так я вийшов на сцену. На перший мій концерт прийшло близько 20 глядачів. Я їм шалено вдячний за цей аванс. У мене зберігся запис одного з перших моїх концертів ... Навряд чи б я тоді став самого себе слухати. Трохи пізніше був перший успіх на міжнародному фестивалі «Віват, перемога». Це найдорожча для мене нагорода. Визнання мене як автора-виконавця, відомими людьми, членами журі, Євгеном Крилатовим і Валерієм Золотухіним, було приємно. Що було далі? Фестивалі, концерти, нові пісні, нові альбоми ... Впевненість і сумніви. Моторошний інтерес до слова - короткого, ємного і єдино можливого в даному місці строфи чи рядка. І любов до музики – не перша шалено-пристрасна, а зріла, повільними ковтками, в кайф. Мені подобається створювати і обертати свій маленький світ по осі актор-глядач. Відчувати шкірою гравітацію цих полів, їх взаємопроникнення, взаємозалежність, їх перетин, сплетіння і єднання. Тільки б не розлюбити! А жити без любові і інтересу - для мене це нудьга нестерпна. Що ще? А все. Решта - в піснях, віршах, есе, казках ...» Зустріч підійшла до завершення, залишились спогади і мрії, а ще побажання миру, здоров’я та творчих здобутків.