Юрій Миколайович у своєму інтерв’ю прес-службі НУЦЗУ зауважує, що введення в експлуатацію будівель підвищеної поверховості (БПП) ставить в осередку пожежно-рятувальних підрозділів України задачу забезпечення безпечної евакуації людей з верхніх поверхів будівель під час виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій. Ця проблема вирішується шляхом оснащення пожежно-рятувальних підрозділів як традиційними 50-60 метровими АЛ и АКЛ,  так і створенням и впровадженням нетрадиційних, а саме висотних рятувальників. Таким і є нетрадиційний пожежний висотний рятувальник (НПВР). Розроблений на базі НУЦЗУ НПВР є рятувальним засобом з новітніми покращеними тактико-технічними показниками, який забезпечує надійність і безпечність пожежно-рятувальних робіт під час пожеж у БПП, констатує професор Сенчихін. З тактичних та технічних міркувань раціональним рішенням треба вважати створення універсальної машини, яка має на своєму шасі систему типа «Вальфред» (Німеччина) та НПВР. Це, безумовно, дозволило підвищити якість проведення пожежно-рятувальних робіт, їх масштабність і можливості вирішувати інші задачі, а саме пов’язані з роботою оперативних підрозділів МВС, СБУ по охороні громадського порядку і проведення спецоперацій, а також обслуговування будівель під час реконструкції і ремонті, підкреслює Юрій Сенчихін. Учасники Міжнародної конференції дійшли висновку, що

проблемам техногенної безпеки потрібно приділяти більше уваги.  «Учасниками львівського форуму стали понад 150 фахівців та вчених, виробників протипожежної продукції з різних країн, які займаються питаннями техногенної безпеки, розповів прес-службі Геннадій Мозговий, заступник начальника факультету цивільного захисту, підполковник сцз, який також став учасником ІІ Міжнародної науково-практичної конференція «Техногенна безпека: теорія, практика, інновації». - Метою конференції є вирішення проблем техногенної безпеки об'єктів життєзабезпечення, а також розробки та застосування передових наукових досягнень у галузі техногенно-екологічної безпеки».

Крім того, доповідачі тематичних секцій зауважили, що подальшого розвитку набувають міжнародні зв'язки у галузі безпеки життєдіяльності. Разом з тим, доводиться констатувати, що ситуація щодо рівня захищеності об'єктів та населених пунктів вимагає вдосконалення та потребує постійної уваги як з боку нашої держави, так і інших країн.

Учасники заслухали і обговорили доповіді з проблем підвищення рівня інформованості населення щодо захищеності об'єктів та населених пунктів, організації та порядку проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення, територій та об'єктів від надзвичайних ситуацій, моделювання явищ техногенного та природного характеру та технологій їх ліквідації, розробки державних заходів у галузі цивільного захисту та пожежної безпеки на основі правового виховання та розробки методики розвитку сучасного інформаційного мислення, формування моральних та психологічних рис офіцера пожежно-рятувальної служби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лариса Кошеварова

Національний університет цивільного захисту України