Спочатку були родинні світлини та документи, - потім- електронна книжка. У "Живій книзі пам`яті" є і спогади дітей війни, і твори курсантів, які встигли розпитати прадідусів про війну. Зі слів першокурсника Євгена Соболєва, прадідусь-фронтовик розповів про те, як мало не загинув на початку війни.

Євген Соболєв, курсант НУЦЗ:

"Пролетел снаряд, завалил каменную стену, моего дедушку засыпало по пояс камнями. Его друга это сильно испугало, - у него было ранение - с ушами что-то, он был очень испуган и убежал оттуда."

Світлана Маренич, журналіст, ОТБ Новини:

"Нема ніякого спасіння у війні." Цими словами давньоримського поета Вергілія розпочинаються спогади Бориса Козлова, ветерана органів внутрішніх справ. Коли почалась війна, йому було тільки чотири роки.

Здоровенні есесівці в скривавлених маскхалатах - чи не найжахливіший спогад про війну, - каже Борис Григорович.

Борис Козлов, ветеран органів внутрішніх справ:

"Взрослые говорили, что они преследовали партизан в Харьковской области отряд, но ничего не смогли сделать партизанам. Говорят, поэтому чуть ли не все село вырезали. Потому и пришли они окровавленные все, злые."

У живій книзі пам`яті- спогади дідуся Михайла Івановича про бої біля Одера, - розповідає капітан служби цивільного захисту Олена Юрченко. Його фронтові заслуги, каже онука, відзначені званням героя Радянського Союзу, багатьма орденами.

Олена Юрченко, старший інспектор відділу виховної та соціально- гуманітарної роботи:

"Гонец- посланец, который должен был передать документы в штаб, погиб. И, к сожалению, документы потерялись. А так мой дедушка мог быть дважды Героем Советского Союза."

Разом із світлинами, газетними репортажами воєнних кореспондентів є в Інтернеті і відеохроніка. Зі слів авторів інтернет-медіа проекту, умовляти брати участь у акції студентів та курсантів не доводилось.

Лариса Кошеварова, автор інтернет- медіа проекту "Моя земля- земля моїх батьків":

"Вони всі зимові канікули присвятили цим спогадам, познаходили світлини, привозили в університет. Один перед одним бігли, щоб щоб скоріше його твір був розміщений на сайті."

Спогади в книгу пам`яті писатимуться й далі, - знає Лариса Кошеварова. А до дня Перемоги наступного року книга вийде друком.

Світлана Маренич, ОТБ-Новини, ефір 20 квітня 2010 року