12 листопада молоді науковці Національного університету цивільного захисту України презентували харківським ЗМІ свої дослідницькі роботи у сфері культурології під час прес-конференціі «Цінності культури очима майбутніх рятувальників», організатором якої виступила кафедра соціальних і гуманітарних дисциплін університету. Медіа-захід приурочено до Міжнародного Дня студента і пройшов він за участі журналістів газет «Вечерний Харьков», «Время» «Слобідський край», «Пожежний вісник».  

Прес-конференцію відкрив проректор з наукової роботи полковник служби цивільного захисту, доктор технічних наук, професор Володимир Андронов. «Розвиток наукових інтересів курсантів та студентів - це велика комплексна й цілеспрямована робота з виховання в них потреби в постійному набутті і творчому осмисленні системи знань, умінь і навичок, - зауважує Володимир Анатолійович. -  На даний момент в Національному університеті цивільного захисту України розроблена система науково-дослідної роботи, яка спрямована на розвиток прагнень курсантів та студентів до пошукової, дослідної діяльності, накопичення досвіту дослідної роботи з профільних дисциплін, розвиток творчого мислення у процесі розв'язання наукових задач, формування дослідницьких умінь та навичок, виховання потреби та формування уміння постійно вдосконалювати свої знання; розвиток теоретичного кругозору та наукової ерудиції майбутнього фахівця». Також учасників прес-конференції вітав у відеозверненні завідувач кафедри туристичного бізнесу Харківської Державної академії культури, доктор історичних наук, професор Сергій Лиман.

Наприкінці жовтня в університеті пройшла Всеукраїнська науково-практична конференція курсантів, студентів та молодих учених «Проблема традиції в українській культурі»,  яка зібрала понад 150 учасників. Молодіжний форум культурологічного напрямку в НУЦЗУ пройшов уперше, і, як засвідчують фахівці і працівники навчального закладу, досить успішно. Вийшла з друку збірка наукових праць. «Кафедра социальних и гуманитарних дисциплин НУГЗУ придает большое значение событию конференции и самой ее тематике. Традиция дает юным сознание своей идентичности, удерживает их от деградации к человеку-функции или человеку без культуры. Я верю, что такие встречи создают особое пространство – общения и развития студенческой и курсантской молодежи», - зауважила доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри Олена Рябініна.

12 листопада журналістам були презентовані кращі наукові дослідження вихованців Національного університету цивільного захисту України. Так, студентка 4 курсу соціально-психологічного факультету НУЦЗУ Любов Ковалевська свою доповідь «Символика цвета в христианстве как фактор европейской традиции» презентувала  польською мовою. Доцент кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін Михайло Харламов відмітив, що доповідачеві вдалось сформулювати своє бачення унікального феномену культури – іконопису. Треба відмітити, що до проблем традицій в українській культурі залучилися і іноземні студенти. Рашидбенлі Ніхад, Музаффарлі Ніхад, Мамедлі Валіяддін, Муса Алієв – студенти Національного університету цивільного захисту України, які приїхали навчатись до України із Азербайджану. Майбутні рятувальники МНС Азербайджану презентували українській   громаді своє дослідження «Тарас Шевченко – феномен української культури (інтернаціональні принципи творчості)». Вже упродовж багатьох років доцент кафедри мовної підготовки Олена Кучеренко проводить ретельну, кропітку, толерантну і вкрай виважену роботу із іноземними громадянами – студентами і курсантами НУЦЗУ. За що «гарячі» хлопці їй дуже вдячні, бо досвідчений педагог вміє і чути, і слухати, і навчати, і вимагати.

Студентка 3 курсу соціально-психологічного факультету НУЦЗУ Яна Андрієнко в своєму дослідженні «Студентський сленг: способи творення лексичних одиниць» дала наукове обґрунтування зникненню слів, що ніби «виходять із моди»,  і з’явленню нових на позначення тих самих понять у середовищі студентської молоді (наприклад: всенощна - ніч перед іспитом; граблі – руки;  хвіст – академічна заборгованість; персонаж – цікава людина; труба, фініш – кінець, провал; намилитися – кудись зібратися; забивати – ігнорувати; фраєр – крутий хлопець; шмон – пошук шпаргалок на іспиті, а також піпли,  суперовий,  бестовий,  юзер,  ламер) і багато іншого. «Проблема чистоты речи и ее стилистики становится на сегодня все более острой, - зауважує викладач кафедри Оксана Полякова. -  Но не секрет, что молодежь во все времена изобретала свои, намеренно отличающиеся от рафинированной литературной речи, выражения и языковые формулы. Это знаки принадлежности к определенной субкультуре, по которым можно многое понять как об уровне общей культуры юного человека, так и о том сообществе, к которому он себя относит. Работа Яны Андриенко содержит много интересных наблюдений изнутри самой студенческой среды».

Дуже цікавими, пізнавальними, грунтовними були дослідження Пилипенко Інни («La Loba»), Гордіеєко Марини («Основні тенденції розвитку моди в Україні 1960-х рр.»), Бородина Микити («Сущность и генезис тотемизма в современном научном познании») і Топчия Валерія («Религия – опиум для народа»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лариса Кошеварова

Фото – Ігор Котов

Національний університет цивільного захисту України