Багаторічний досвід роботи Григорія Дмитровича на посаді психолога дозволяє стверджувати, що специфічною умовою, яка має значення для процесу адаптації в нашому навчальному закладі, є його воєнізація: взаємодія згідно уставних правил, життя в казармах, стройова підготовка, значне фізичне навантаження, службова діяльність (наряди), самообслуговування тощо. «Такі навантаження вимагають затрат часу, підвищення самоорганізації навчальної праці, яка є основною діяльністю курсанта», - стверджує Григорій Середа.

Результати багаторічних досліджень працівників сектора психологічного забезпечення Національного університету цивільного захисту України методами анкетувань, бесід, психологічних тестувань, спостережень та індивідуальних консультацій показали, що, напередодні першої випробувальної сесії практично всі курсанти першого курсу усвідомлюють специфіку навчання у вищому навчальному закладі,  а також його відмінність від шкільного закладу. Майже всі курсанти хотіли б отримувати поради викладачів протягом лекцій та семінарів, а напередодні зимової сесії актуальним є питання “Як готуватись до екзамену”.  

Психологи НУЦЗУ дослідили, що тільки незначна кількість курсантів проробляють лекції у день їх проведення. Проте деякі першокурсники взагалі не працюють над лекційним матеріалом і мають неякісни конспекти через невміння конспектувати, а це  потенційно сприяє зниженню успішності. «При підготовці до семінарів курсанти найчастіше використовують обов'язкову літературу і письмові відповіді на питання. У меншій мірі фіксуються незрозумілі запитання і обговорюються з іншими курсантами, хоча останні види роботи є найефективнішими у процесі засвоєння», - зауважує Григорій Дмитрович. - Цікаво також зазначити,  що майже половина курсантів час від часу користується конспектами і розробками одногрупників. Це тенденція вирішувати власні проблеми за рахунок інших, хоча іноді це наслідки перебування в нарядах. Основними стимулами до виконання самостійних занять є семінари, лабораторні роботи, реферати, лекції, практика. Також сильним мотивом є бажання піти у звільненння чи відпустку».         Разом із цим, анкетування і дослідження психологів виявили, що небажання вихованців самостійно працювати з окремих предметів викликають зниження мотивації до засвоєння цих наук.  Це відсутність інтересу до предмета і відсутність розуміння курсантом зв'язку предмета з подальшою роботою. Такі небажання, упевнений психолог, пов'язані з недостатньою поінформованістю про майбутню професію, бачення себе компетентним фахівцем із фундаментальною, базовою освітою.

«Труднощі, з якими зустрічаються курсанти 1-го курсу, не завжди можуть бути успішно вирішені ними самими. Тут необхідна допомога і підтримка керівництва факультету, кураторів, викладачів, а в окремих випадках — психолога», - стверджує Григорій Середа. Яка ж вона, психологічна підтримка викладачів, командирів та вихователів. Фахівці вважають, що  іноді достатньо одного слова - «тримайся, синку», що стане стимулом для курсанта взяти у руки підручник. А в іншому разі – проста увага, зацікавленість особистим життям вихованця і доброзичливе відношення до нього. Не завадять суто життєві питання: як справи дома, коли дзвонив востаннє батькові, які фільми дивився нещодавно, як проводив звільнення. Але професійні поради викладача курсантові будуть суттєвішими. А саме: як ефективно конспектувати лекції, складати конспекти, виділяти головне із прочитаного, складати тези, писати реферат, раціонально читати, краще планувати час, запам'ятовувати, працювати з книгою, користуватися бібліотекою тощо. Психолог Григорій Середа запевняє, що не треба забороняти писати вихованцям шпаргалки. Студент під час «кропіткої роботи» всю корисну інформацію структурує, уникає авторських відступів, повторів, малозначущих прикладів і все розташовує в логічній послідовності., а «переписана робота» допоможе запам’ятати  написане. досвідчений викладач зрозуміє справжній рівень підготовки курсанта навіть при наявності у нього шпаргалки. У ЗМІ є чимало публікацій про те, що сучасні педагоги рекомендують своїм студентам писати шпаргалки при підготовці до екзаменів, однак просять в день тестування «забути» їх удома. Між тим, сучасні IT-технології «допомагають» сучасним студентам носити у кишені електронні підручники, енциклопедії і бібліотеки. І викладач повинен це враховувати.

На думку психологів, під час роботи з курсантами і студентами перших курсів  особливу увагу потрібно звертати  на низку чинників і умов, які зумовлюють успішну адаптацію вчорашніх школярів до вузівського життя. Це такі як, знання курсантів про структуру навчання у вузі, знання своїх прав і обов'язків; розуміння курсантами змін умов навчання до збільшення питомої ваги практичних занять і самостійної роботи; консультативна допомога практичного психолога;       допомога кураторів в організації життєдіяльності групи в цілому;  допомога викладачів, старшокурсників у навчальній, громадській і науково-дослідній роботі курсантів-першокурсників.  

І наостанок. Психолог Григорій Середа рекомендує усім курсантам та студентам, а також причетним до навчально-виховного процесу, використовувати у своїй роботі книжку И. Н. Кузнецова «Энциклопедия студента»  (Сост.. - Мн.: Книжный Дом. 2004. - 576 с. Книга посвящена проблемам организации учебного процесса и научной работы, технике и организации интеллектуального труда студентов. Особое внимание уделяется методике работы с различными источниками информации, использованию персонального компьютера в учебной и научной работе обучаемых. Даются практические рекомендации, помогающие лучше планировать и экономить личное время, готовиться к занятиям, оформлять научные работы).