Хвостате поповнення, яке занурюється у глибини Червоного Оскола, зовсім маленьке і беззахисне, а приїхало до Харкова із Донецька. Крихітні коропчата, білі амурчата та товстолобики вистрибували із спецавто у невідомий для них світ – у Боровій під Харковом. 14 листопада курсанти-екологи першого курсу та курсанти за напрямком навчання «Охорона праці» Національного університету цивільного захисту України мали чудову можливість бути присутніми під час проведення процедури практичного зариблення на території Червонооскільського водосховища. Аби дізнатись детальних подробиць про таємниці виведення малька та зариблення, майбутні рятувальники особисто спілкувались із донецькими і харківськими рибоводами, іхтіологами, інспекторами із охорони довкілля, екологами та рибоохоронцями.

«Метою даного заняття було ознайомлення курсантів з практичними питаннями щодо проведення зариблення водоймищ та ролі даного процесу у подальшому підтриманні екологічного стану водних екосистем», - зауважив доцент кафедри охорони праці та техногенно-екологічної безпеки, кандидат технічних наук Сергій Артем’єв. Крім того, Сергій Робленович говорить, що важливою складовою заняття було ознайомлення з процедурою утримання планктону на території рибокомбінату та ознайомлення курсантів з умовами щодо його вирощування. Заняття в цілому мало суттєвий позитивний вплив для формування як теоретичних знань, так і практичних навичок майбутніх фахівців. «В Краснооскольском водохранилище всегда была рыба, всегда люди ходили на рыбалку и хотелось бы, чтобы это так и продолжалось.  У нас есть планы не только по зарыблению, есть планы и по вылову. Есть программа о возобновлении, восстановлении тех выловов, которые были раньше, еще при Советском Союзе. Так что наше водохранилище – это какой-то пример того, что промысел, разведение, вылов - он должен хотя бы приблизиться к тем показателям, которые были раньше. В ближайшие дни мальки будут адаптироваться к новому водоему. А в местах их заселения усилят охрану», - стверджує директор рибного господарства Сергій Черемисін.

У Київському інституті рибного господарства вчені визначили для маленьких рибок хлібну перспективу – водосховище просто нашпиговане харчами. Що ж до самих риб-малюків – у них найстрашніший ворог зараз звичайний рибалка. «Находятся люди, которые пытаются получить легкую наживу. Но с такой рыбы, вы сами видели, она не имеет товарного вида, но все равно берут, делают консервы или еще куда-то продают. Ее легко поймать. Сегодня  зарыбление идет карпиками по 40 грамм. Мальки попали из одного водойома в другой. Лов рыбы, даже удочкой, сейчас нежелателен. Рыбинспекторы сейчас дежурит круглосуточно по всему периметру водоема. Уже зарыбили и Печенежское водохранилище. Туда выпустили 60 тонн толстолобика, карпа и белого амура. Муромское водохранилище и мелкие озера области тоже уже зарыблены», - говорить державний інспектор обласного управління Харківдержрибоохорони Іван Григорчук.

До 25 листопада в Червоний Оскіл випустять  20 тонн малька товстолоба. «Перед тем, как выпустить молодых тостолобов в настоящее водохранилище, сначала им дали пожить в искусственном. Здесь они всего пару месяцев, до этого жили в цехах рыбокомбината. Самостоятельно размножаться в здешних водах толстолоб не может, поэтому разводят его рыбоводы, - стверджує старший рибовод Донецького рибокомбінату Олександр Кострубов. - Вообще, это очень капризная рыба. Она  завезена из Китая и Дальнего Востока, акклиматизированная у нас в 30-х годах прошлого века. Очень сложно ею заниматься. В украинских водоемах толстолоба раньше вовсе не было. А появился он, когда стали делать искусственные водохранилища. Вместо одного большого малька промысловикам выгодней выпускать  несколько маленьких – тогда увеличивается вероятность, что количество выживших будет больше. Перед погрузкой чашу с рыбой взвешивают каждый раз, в ней 100 с лишним килограммов. Перевозка для малька безопасна - ее везут в специальной машине».

До речі, перші жертви довелося знімати одразу просто з гачка. Бо маленька рибка про вудки нічого не знає і бачить лише наживку.

Як кажуть самі рибоводи, за законом, мальок якого випускають у водосховище, одразу переходить у власність держави. Безрибним водоймам він несе користь як природній очисник. Той самий товстолоб  їсть зелену муляку, якою вода влітку починає цвісти. Короп регулює кількість комарів. А так звані аборигенні види харківських риб, як то сом, плотва та судак – просто знахідка для самих рибалок. Але останні зазвичай, женуться за швидким прибутком і розставляють тенета. Спіймати у них майже всього малька – вже не спорт, а вандалізм.

Зариблення  відбувається під контролем рибоохорони та представників інспекції із охорони довкілля. Промисловики мають право випускати у водоймища тільки встановлену науковцями кількість риби, зазначеної ваги та віку, згідно нормативів, розроблених для кожної водойми окремо.

Донецький короп, амур і товстолоб у Червоному Осколі, за словами фахівців, трохи підросте не раніше серпня наступного року. Скільки його доживе до повноліття - рибоводи не прогнозують. Кажуть все залежить від терпіння, сумління і відповідальності за навколишній світ у самих харків’ян.

Лариса Кошеварова

Національний університет цивільного захисту України