RSS

Новини навчальних закладів

 

Як відомо, Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля  МНС України – заклад військового типу. Співробітники та вихованці називаються “перемінним” та “постійним” складом, і все їх життя на території інституту проходить не інакше, як “по уставу”.  Звичайно ж, професія пожежника-рятівника вимагає від тих, хто її вибрав, бути не тільки сильними духом, а й фізично. Мабуть з цієї причини на навчання до навчальних закладів подібного профілю раніше ніколи не приймали дівчат.

Проте останнє століття другого тисячоліття суттєво змінило багато стереотипів людської свідомості, а серед них – і погляди на місце та роль жінки в суспільстві. Багато галузей, зокрема і такі нетрадиційні, як військова, правоохоронна та пожежно-рятувальна діяльність, вже не є справою лише чоловіків. Із року в рік стала зростати кількість жінок, які здобували середню та вищу професійну освіту на заочному відділенні інституту. Проте діюча заборона приймати на денну форму навчання за спеціальністю “Пожежна безпека” осіб жіночої статі обмежувала можливості професійного та службового зростання жінок-працівників пожежної охорони. Керівництво Черкаського інституту пожежної безпеки неодноразово порушувало клопотання про дозвіл вступу на денну форму навчання осіб жіночої статі з наданням їм статусу курсантів. Першим кроком у вирішенні цього питання став 2001 рік, коли вперше в історії пожежно-рятувальної справи України на денну форму навчання саме до Черкаського інституту пожежної безпеки було зараховано у статусі студенток семеро дівчат. До 2006 року їх кількість зросла майже в 40 разів! На початку квітня здійснилася заповітна мрія – 37 найкращих з них прийняли Присягу і були переведені в курсанти.

Напередодні проведення конкурсу “Міс Черкаси 2006” в інституті вибирали і свою красуню з числа студенток та курсанток. Участь в конкурсі, який пройшов в нещодавно відкритому спортивно-оздоровчому комплексі інституту на спеціально встановленій для цього сцені, взяли 10 студенток та курсанток І і ІІ курсів. Кожна мала змогу проявити себе у семи різних конкурсах: виходу у форменному одязі, знайомства з глядачами, складання ікебан, виходу в одязі для відпочинку, конкурсі талантів, виходу у вечірніх сукнях та в заключній промові на тему: “Моя мрія – стати Міс свого міста”. Як сказав ведучий конкурсу “... хто не вмів танцювати, затанцював, хто не вмів співати – заспівав...” Так і було. До кожного конкурсу дівчата ретельно готувалися: складали промови, писали вірші, вивчали мистецтво складання букетів, шили сукні і намагалися вишукати в собі навіть ще не розкриті таланти.

Члени журі, у склад якого окрім представників ректорату та інших співробітників інституту увійшли голова профспілок області Петро Шевченко, представники Черкаського національного університету  та обласного осередку політичної партії “Наша Україна”, оцінювали кожен конкурс по десятибальній шкалі. За загальною сумою очок звання “Міс Привабливість інституту–2006” отримала Вікторія Мова, “Міс Вишуканість” – Анна Баканова, “Міс Загадковість” – Людмила Михальчук, “Міс Чарівність” –  Аліна Шеляшкова, “Міс Артистичність” – Жанна Чілігіна, “Міс Екстравагантність” – Яна Мельникова, “Міс Грація” – Євгенія Подколзіна, “Міс фотомодель” – Сніжана Мірошник. “Віце міс інституту-2006” стала улюблениця ІІ курсу, спортсменка, студентка Ірина Шило. А звання “Міс інституту–2006” “Міс Глядацьких Симпатій” і       корону переможниці з рук попередньої  її володарки “Міс інституту 2004”  Ганни Дібрівської отримала курсант І курсу Антоніна Комишан. Кожна з дівчат отримала стрічку та цінний подарунок від спонсорів проведення конкурсу: ректора інституту генерал-майора вн.сл. Миколи Шкарабури та  Черкаського обласного виконавчого комітету політичної партії “Народний Союз “Наша Україна”.

Міс та Віце міс інституту і за складом характеру, і у спілкуванні з оточуючими дуже різні. Ірина Шило скільки себе пам’ятає займається спортом, кандидат в майстри спорту з легкої атлетики. Її  захоплення – біг на довгі дистанції. Самостійна, дуже жвава, любить дискотеки, веселі компанії, спортивну стиль одягу, кросівки, спортивний дух тренувань, зборів і змагань. В її пам’яті однією з найяскравіших сторінок життя закарбувалася зима 2003 року, коли вона виборола ІІІ місце на чемпіонаті України з легкої атлетики серед юнаків, що пройшов у м. Сумах, а за десять днів – без належної підготовки – І місце на такому ж чемпіонаті, але серед старших юніорів у м. Києві.

Після завершення навчання в загальноосвітній школі Ірині довелося вибирати – або складання вступних іспитів до інституту, або участь в чемпіонаті Європи. Атож на деякий час віддала перевагу навчанню. Проте вже наприкінці І курсу повернулася у спорт. Навчання в такому вузі, де приділяють велику увагу фізкультурі та спорту, дає змогу усім бажаючим одночасно вчитися і тренуватися. Отже Ірина з новим заповзяттям повернулася до спорту. Нині вона продовжує тренуватися в Черкаському Манежі, в групі олімпійського резерву ДЮСШ під керівництвом Івана Дзюника, а також в інституті – під керівництвом майстра спорту

міжнародного класу з морського багатоборства, майстра спорту з триатлону, майстра спорту з офіцерського багатоборства, майора вн. сл. Віталія Снесаря. Відчуває в собі великий потенціал та жагу нових перемог. В інституті їй дуже подобається. Вчиться на відмінно, говорить, що тут вона почувається, як в казці, бо має всі можливості повністю себе реалізувати.

Першокурсниця Антоніна Комишан на противагу Ірині більш тендітна, врівноважена і чуттєва, хоча також дуже товариська. Відмінниця навчання, співачка і поетеса. Вибрану професію вважає дуже важливою для суспільства і перспективною для себе. У підготовці до конкурсу Антоніну дуже підтримав і надихав коханий хлопець Андрій. Переживав, мабуть, більше за свою кохану, для якої досі одним із найяскравіших моментів у житті стало складання Присяги на вірність Батьківщині, а відтепер – і ось ця корона. 

 

 

Світлана Єренкова

Фото Сергія Федоренка