9 липня 1986 року газета “Советский милиционер” надрукувала репортаж капітана міліції Н. Гелетка про черговий випуск молодих лейтенантів внутрішньої служби в Черкаському пожежно-технічному училищі. “...После торжественного марша их путь лежит в подразделения пожарной охраны нашей республики, Российской Федерации, других регионов страны. Ну, а те, кто сейчас на левом фланге, перейдут на правый, станут выпускным курсом. И ещё сегодня у курсантов и преподавателей, жителей всего города большое, волнующее событие. Здесь перед плацем, на котором проходят все торжественные события в жизни училища, где курсанты приносят клятву на верность Родине, будет стоять мемориальная стела, посвящённая героям-чернобыльцам, выпускникам этого учебного заведения лейтенантам В. Правику и В. Кибенку. Что бы ни делали теперь курсанты – от первого построения на плацу до принятия Присяги – они будут отныне сверять свои шаги, свои жизни с подвигом Владимира Правика и Виктора Кибенка, запечатлёнными в статуте пожарного, выносящего из пламени девочку, во фресках панно.

Говоря о подвиге пожарных Припяти, начальник училища полковник В.А. Лобода, сказал:

– Более серьезные последствия аварии на Чернобыльской АЭС можно было предотвратить только стойкостью, мужеством и героизмом. И пожарные, не колеблясь, вступили в бой, сражаясь из последних сил. Они понимали, как велик риск, сознавали, на что шли, оказавшись в самом пекле смертоносной радиации. Тяжкий им выпал жребий. Но за плечами у них были дети, жёны, матери, близкие, весь отчий край. Они защитили саму жизнь. Они были настоящими мужчинами, гражданами, людьми долга. Их подвиг – яркое свидетельство беззаветной преданности своему делу, Присяге на верность Родине. Их имена будут жить вечно в наших сердцах.

Застыли у монумента часовые. К нему направляются преподаватели, гости торжества. Право перерезать красную ленту на входе к памятнику предоставляется отцу Виктора Кибенка, ветерану пожарной охраны, майору в отставке Николаю Кузьмичу Кибенку.

Звучит команда: «Возложить к монументу гирлянду цветов!» Этого права удостоились отличники боевой и политической подготовки. Под звуки мелодии «Степом, степом…» шеренги лейтенантов подходят к стеле и возлагают к её основанию венки и букеты цветов. Потом сотни букетов к монументу возложили десятки гостей училища среди них родные и близкие Виктора Кибенка и Владимира Правика.

Снова над плацем бодрая маршевая музыка. Вдоль трибуны с преподавателями и гостями последний раз под знаменем училища проходят колонна за колонной выпускники. В чётком чеканном шаге, на строгих одухотворённых лицах выпускников – твёрдая решимость выполнить долг перед Родиной, умножить славу родного училища…»

Автор статті не помилився. Кожного ранку, а не тільки під час урочистостей, які проходять на плацу інституту, вихованці навчального закладу проходять повз створену руками своїх попередників стелу і віддають честь завмерлим у бронзі, вічно юним обличчям юнаків, що ступили за межу можливого і залишились у вічності, - Володимиру Правіку і Віктору Кібенку. На все життя западають в душу слова із балади Л. Ошаніна, викарбувані на стелі:

“… Цветы вплетает

Родина в венок

Вам, мальчики,

герои-лейтенанты,

Владимир Правик,

Виктор Кибенок…”

Двадцять років сплинули у вічність як одна мить. Училище вже давно стало інститутом, на сьогоднішній день – найвищого, 4-го рівня акредитації. Щороку в день 26 квітня до інституту стікається громадськість міста, і до стели Героям Чорнобиля, біля якої палає вічний вогонь, лягають квіти пам’яті. І щороку напередодні фатальної дати на базі навчального закладу проходять змагання з пожежно-прикладного спорту пам’яті Героїв Чорнобиля лейтенантів Володимира Правика і Віктора Кібенка, які вже давно офіційно отримали статус міжнародних і проводяться на Кубок України.

Лише серед тих, хто першими вступив у бій зі смертоносним атомом було 37 колишніх вихованців училища! Проте на сьогодні загальна кількість відомих в інституті прізвищ випускників, які в різний час брали участь в ліквідації наслідків тієї жахливої аварії, сягає понад 340! Час стирає не тільки імена, а й життєві літописи... Багатьох вже не має серед живих. Один за одним відходять у вічність солдати служби порятунку... “Зберегти у пам’яті наступних поколінь їх імена – є не просто необхідністю, а й святим обов’язком нинішнього колективу навчального закладу”, вважає, ректор інституту генерал-майор вн.сл. Микола Шкарабура.

До 20-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС вирішено реконструювати, оновити стелу “Героям Чорнобиля”. Наприкінці січня в інституті було створено робочу групу по виготовленню пам’ятного знаку, яку очолив проректор по роботі з персоналом полковник вн.сл. Сергій Сотник. Над проектом, який вже обговорений в колективі навчального закладу,  працюють заслужений художник України, київлянин Микола Білик, автор відомого київського пам’ятника княгині Ользі, та член національної спілки художників України, черкащанин Микола Теліженко.

Центральною фігурою стели буде образ вибуху, що виривається з уламків, у формі вертикалі, що закінчується пташиним крилом. Посередині вертикалі горизонтально (дещо нагадуючи форму хреста) буде виділена бронзою чоловіча фігура. Бронза перекликатиметься з бронзою погрудь Героїв Чорнобиля В. Правика та В. Кібенка та зі встановленим на даху стели великим дзвоном. На правій і лівій стороні стели будуть викарбувані імена випускників навчального  закладу, що брали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС

Монумент буде споруджений виключно на кошти пожертв.  Нещодавно в інституті відбулися збори ради ветеранів навчального закладу, яку очолює колишній проректор по роботы з персоналом полковник вн.сл. у відставці Валерій Нєкора. На зборах ветерани одностайно вирішили також допомогти матеріально у реалізації проекту. Виявили таке ж бажання не тільки співробітники, курсанти та студенти інституту, а й дехто з випускників минулих років.

Для тих, хто не байдужий і бажає долучитися до благородної акції, повідомляємо розрахунковий рахунок благодійного фонду “Пожежна безпека”, який приймає пожертви на будівництво монументу:

Р/р 26004895029590 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанку»

МФО 354013

Код 25974967

Кошти переказуються як благодійна, без ПДВ