Порядок розрахунку блискавкозахисту:

1. обґрунтування необхідності улаштування блискавкозахисту (включає визначення ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій будинку і класу зони);
2. визначення категорії і типу зони захисту блискавковідводу;
3. вибір типу блискавкоприймача;
4. розрахунок висоти блискавкоприймача;
5. визначення інших нормованих параметрів блискавкоприймача, струмовідводів, заземлювача;
6. заходи щодо захисту від вторинних проявів блискавки і заносу високого потенціалу.

Приклад розрахунку блискавкозахисту. Визначити висоту одиночного стрижневого блискавковідводу для захисту цегельного будинку насосної з перекачування бензину з плоским з/б дахом (покрівля — руберойд), розташованого в м. Харкові. Побудувати зону захисту блискавковідводу. Розміри будинку: довжина L=15 м; ширина S=10 м; висота h_x=4 м.

Рішення.

1. Обґрунтування необхідності блискавкозахисту.
   Клас зони приміщення 2. Отже, блискавкозахист необхідний.

2. Визначення категорії і типу зони захисту блискавковідводу
   Згідно рис.2.5.13 ПУЕ (рис. 5) середньорічна тривалість гроз у м. Харкові від 60 до 80 годин. Тоді очікувана кількість N уражень блискавкою об’єкта на рік згідно додатка 1 до РД:

   

   Отже, згідно таблиці 1 [9], категорія блискавкозахисту — II, тип зони — Б.

3. Вибір типу блискавкоприймача.
   Однострижневий, установлений безпосередньо на даху будинку.

4. Розрахунок висоти блискавкоприймача.
   Скористаємося пунктом 1 додатка 3 до РД.

   Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою h являє собою круговий конус, вершина якого знаходиться на висоті h₀ < h. На рівні землі зона захисту утворює коло радіусом r₀. Горизонтальний перетин зони захисту на висоті будинку, що захищається, h_x являє собою коло радіусом r_x (рис. 12).

   Для зони типу Б висота h < 150 м одиночного стрижневого блискавковідводу за відомих значень h_x (h_x = 4м) і r_x може бути визначена за формулою:

   

   Зона захисту має наступні розміри:
   h₀ = 0,92 · h = 0,92 · 10,4 ≈ 9,57 м,
   r₀ = 1,5 · h = 1,5 · 10,4 ≈ 15,6 м,
   r_x = 1,5 · (h − h_x/0,92) = 1,5 · (10,4 − 4/0,92) ≈ 9,08 м.

   
   Рис. 12 — Зона захисту блискавкозахисту прикладу

   Будуємо в масштабі зону захисту (рис.10.12). Критерієм правильності розрахунку є надійний захист усього об’єкта, що захищається.

5. Визначення інших нормованих параметрів блискавкоприймача, струмовідводів, заземлювача.
   У якості блискавкоприймача вибираємо сталевий прут діаметром 15 мм (перетин 177мм² 100мм²).

   Як струмовідвід вибираємо сталеве коло діаметром 6 мм. Струмовідвід прокладається зовні будинку по повітрю.

   Припускаючи, що в якості заземлювача фундамент будинку використовувати неможливо, відповідно до п 2.13 РД улаштовуємо штучний заземлювач, що відповідає вимогам п.2.2.м РД. А саме: заземлювач складається з трьох вертикальних круглих електродів довжиною 3 м, об’єднаних горизонтальним круглим електродом; відстань між вертикальними електродами 5 м; діаметр всіх електродів 10 мм.

6. Заходи щодо захисту від вторинних проявів блискавки і заносу високого потенціалу.
   Для захисту від вторинних проявів блискавки необхідно (п.2.20 РД):
   • заземлити всі металеві частини електроустаткування через контур захисного заземлення;
   • усередині будинку між трубопроводами й іншими протяжними металевими конструкціями в місцях зближення на відстань менше 10 см виконати металеві перемички (з огляду на те, що довжина будинку менше 30 м, перемички ставляться в єдиному екземплярі);
   • у фланцевих з’єднаннях забезпечити нормальне затягування не менше 4-х болтів на кожен фланець.

   Захист від заносу високого потенціалу здійснюється приєднанням підземних трубопроводів до заземлювача блискавкозахисту.

   Висоту блискавковідводу і параметри зони захисту також можна визначити за номограмами, приведеними в Посібнику до РД 34.21.122087 (тільки для одиночних і подвійних однакової висоти блискавковідводів). До кожної номограми є ключ.