Розділ 26.5 | Блискавкозахист I категорії |
← План заняття |
Захист від прямих ударів блискавки повинен виконуватися стрижневими або тросовими блискавковідводами, що стоять окремо (це виключає можливість термічного впливу на об’єкт). Дані блискавковідводи повинні забезпечувати зону захисту типу А. Повинно забезпечуватися видалення елементів блискавковідводів від об’єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій. Найменша припустима відстань S за повітрям від об’єкта, що захищається, до опори стрижневого або тросового блискавковідводу визначається в залежності від висоти будинку, конструкції заземлювача й еквівалентного питомого електричного опору ґрунту (рис. 10). Найменш припустима відстань від об’єкта, що захищається, до тросу в середині прольоту визначається в залежності від конструкції заземлювача, еквівалентного питомого опору ґрунту і сумарної довжини блискавкоприймача і струмовідводів (рис. 11). Також нормується відстань у землі між заземлювачами захисту від прямих ударів блискавки і комунікаціями, що вводяться в будинок.
За наявності газовідвідних і дихальних труб для відводу сумішей вибухонебезпечних концентрацій у зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений циліндром визначеної висоти і радіуса. Захист від вторинних проявів блискавки здійснюється наступним чином:
Захист від заносу високого потенціалу по підземних металевих комунікаціях повинен здійснюватися шляхом їх приєднання на введенні в будинок або спорудження до арматури його залізобетонного фундаменту або до штучного заземлювача. Захист від заносу високого потенціалу по наземних (надземних) металевих комунікаціях повинен здійснюватися шляхом їх заземлення на введенні в будинок і на двох найближчих до цього вводу опорах комунікації.
|
© 2004 АГЗУ. Все права защищены |