2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

4. Покривала (з матеріалів, вказаних у п.1 цього додатка) повинні мати розмір не менш як 1 м х 1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2 м х 1,5 м, 2 м х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів А, В, D, (Е).

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м – 1 шт, гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт.

9. Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.

10. Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:

У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л. Місткість бочок з водою та ящиків з піском, а також їх укомплектованість інвентарем (відрами, лопатами) – має відповідати вимогам пунктів 6 та 8 цього додатка.

На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити (стенди) та бочки з водою.

1. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників.

11.1. Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється згідно з таблицями 1 або 2 в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів у захищуваному приміщенні або на об‘єкті (стандарт ISO 3941-77):

• клас А – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
• клас В – пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;
• клас С – пожежі газів;
• клас D – пожежі металів та їх сплавів;
• клас (Е) - пожежі, пов‘язані з горінням електроустановок.

Крім перерахованих параметрів, береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Для гасіння великих площ горіння, коли застосування ручних та пересувних вогнегасників є недостатнім, на об‘єкті мають бути передбачені додатково ефективні засоби пожежогасіння.

11.3. У таблицях 1 та 2 знаком “++” позначені вогнегасники, рекомендовані до оснащення об‘єктів, знаком “+” – вогнегасники, застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників та за наявності відповідного обґрунтування; знаком “-“ - вогнегасники, котрі не допускаються для оснащення об‘єктів.

11.4. Необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будівель та споруд, вибираючи вогнегасник з відповідною температурною межею використання.

11.5. Якщо на об‘єкті можливі комбіновані осередки пожеж, то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо області застосування.

11.6. Для граничної площі приміщень різних категорій (максимальної площі, захищуваної одним або групою вогнегасників) необхідно передбачати кількість вогнегасників одного з типів, зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками “++” або “+”.

11.7. Громадські й адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних вогнегасників. Крім того, слід передбачати по одному вогнегаснику з величиною заряду 3 кг і більше:

11.8. Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку.

11.9. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку.

11.10. У місцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена.

11.11. Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.

11.13. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати: 20 м для громадських будівель та споруд; 30 м – для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м- для приміщень категорій В, Г; 70 м – для приміщень категорії Д.

11.14. За наявності декількох невеликих приміщень з однаковим рівнем пожежонебезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається згідно з п.11.13 та таблицями 1 або 2 з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

11.15. Окремі пожежонебезпечні виробничі установки (фарбувальні камери, загартовувальні ванни, випробувальні стенди, установки для миття та знежирювання деталей, сушильні камери тощо) обладнуються не менше ніж двома вогнегасниками кожна або однією стандартною установкою пожежогасіння.

11.16. Окремо розташовані відкриті ректифікаційні, адсорбційні колони та інші технологічні установки забезпечуються вогнегасниками, покривалами, ящиками з піском, паровими шлангами. Їх кількістьв изначається адміністрацією об‘єкта залежно від потужності установок і кількості горючих ат легкозаймистих рідин і газів, які містять в апаратах.

11.17. У місцях наявності великої кількості ЛЗР, ГР та легкозаймистих матеріалів доцільно встановлювати стаціонарні або пересувні вогнегасники типу ОВП-100, ОУ-25, ОУ-80, ОП-50, ОП-100, ОПА-100, ОП-250 і т.п.

11.18. Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50 %, виходячи з їх розрахункової кількості.

11.19. Приклади визначення кількості та типу вогнегасників за таблицями 1 і 2 з урахуванням вимог п.11.13:

1. Максимальна площа можливих осередків пожеж класі А та В у приміщеннях, в яких передбачається використання вогнегасників, не повинна перевищувати вогнегасної здатності застосовуваних вогнегасників.

2. Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А – порошок АВС (Е); для класів В, С та (Е) – ВС(Е) або АВС (Е) та класу D – D.

3. Значення знаків “++”, “+”, “-“, наведено в п.11.3.

1. Максимальні площі можливих осередків пожеж класі А та В у приміщеннях, в яких передбачається використання вогнегасників, не повинна перевищувати вогнегасної здатності використовуваних пересувних вогнегасників.

2. Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові та комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А – порошок АВС (Е); для класів В, С та (Е) – ВС(Е) або АВС (Е) та класу D – D.

3. Значення знаків “++”, “+”, “-“, наведено в п.11.3.

При наявності кількох невеликих приміщень з однаковим рівнем пожежної небезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається за таблицями 4 і 5 з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

Вогнегасники, відправлені і об'єкту на перезарядження, заміняються відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежегасіння, забезпечуються вогнегасниками па 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.

Кількість вогнегасників може бути визначена також за відповідними таблицями типових правил пожежної безпеки, наприклад: “Типові правила пожежної безпеки для промислових підприємств”. “Типові правила пожежної безпеки для професійно-технічних училищ” і т.д.